На сьогодні пакетики з цукром, дуже розповсюджені по всьому світу, але люди в основному використовують їх зовсім не так, як цього хотів їх винахідник.

Придумав їх Бенджамін Ейзенштадт (1906-1996) - власник кав'ярні в Нью-Йорку. Коли справи у кав'ярні пішли неважливо, Ейзенштадт переключився на чай, вирішивши заодно спростити використання цукру за столом. Йому на думку спала ідея розфасувати цукор в пакетики, що дозволило б зменшити кількість прокидань цукру і взагалі сміття.

Передбачалося, що людина повинна піднести пакетик до чаші і розламати посередині (що можливо зробити навіть однією рукою). Таким чином весь цукор залишається в чашці, а в руці у людини - один акуратний фантик.

Ейзенштадт, не встигнувши запатентувати винахід, поділився своєю ідеєю з компаніями-виробниками цукру, які відразу ж вхопилися за неї. Грошей горе-винахідник звичайно не отримав.

Люди і зараз продовжують струшувати цукор в одну частину пакетика (як і робили раніше), а потім іншою рукою відкривають протилежний куток пакетика. І дій багато, і сміття збирати незручно.

Давайте ж використовувати винахід Бенджаміна Ейзенштадта так, як цього хотів його автор!

Джерело: Корупція Інфо
Цукор в стіках
МИНУЛЕ ЖИТТЯ